Розповідь є найбільш повною і найменш викривленою під час першого викладення, і такою повною вона вже ніколи не буде. Усе, що зроблено в перші кілька хвилин, або зберігає її, або назавжди її пошкоджує.
До першого запитання.
- Скажіть, хто ви, для чого потрібна ця розмова і що станеться з тим, що вони скажуть. Людина, яка не знає, навіщо її про це запитують, відповідає на запитання, яке сама собі вигадала.
- Скажіть, що вона може припинити розмову, зробити перерву або відмовитися відповідати.
- З’ясуйте, що ви тут для того, щоб встановити, що сталося, а не для того, щоб підтвердити те, у що ви вже вірите.
Вільна розповідь. Попросіть її розповісти вам, що сталося, починаючи з будь-якого місця, з якого вона хоче почати, а потім перестаньте говорити. Не перебивайте, не виправляйте порядок подій, не просіть назвати дату посеред речення. Мовчання — це інструмент; люди заповнюють його подробицями, а інтерв’юер, який першим заповнює його, забирає ці подробиці.
Потім, і лише потім, — запитання.
- Відкриті, а не закриті: Розкажіть мені… Опишіть… Поясніть… На запитання, на яке можна відповісти «так» або «ні», ви отримуєте один біт інформації і підказуєте, який саме біт хочете отримати.
- Ніколи не ставте навідних запитань. "Автомобіль був червоним?" вкладає образ червоного автомобіля в пам’ять людини, яка намагається вам допомогти, і цей образ там залишається.
- По одному за раз. Два запитання в одному реченні дають одну відповідь, і ви не знатимете, на яке саме.
- Попросіть вжиті ними слова. "Ви сказали, що він був великий — великий порівняно з чим?" Їхній словниковий запас — це доказ; ваш — ні.
Те, що знищує розповідь.
- Не кажіть свідку, що сказав інший свідок. Два свідчення, які збігаються тому, що одному з них розповіли про свідчення іншого, є одним свідченням, і справа слабша, ніж якби ви взагалі не запитували.
- Не показуйте фотографію або підозрюваного до того, як опис буде зафіксовано. Побачене обличчя вже неможливо «розбачити», і будь-яке подальше впізнання містить образ, який ви показали.
- Не висловлюйте схвалення або розчарування з приводу сказаного. Люди підлаштовуються під реакцію, яку отримують.
- Записуйте якомога ближче до дослівного викладу і зазначайте, де ви переказуєте своїми словами.
Джерело. Principles on Effective Interviewing for Investigations and Information Gathering — the Méndez Principles — https://interviewingprinciples.com/ and UNODC, https://www.unodc.org/
Чим це не є. Асоціація не є поліцейською службою, і це не є кваліфікацією з проведення інтерв’ю. Проведення інтерв’ю — це набута навичка, яку оцінюють, спостерігаючи, як хтось це робить. Якщо порядок роботи вашої служби або законодавство вашої країни відрізняються від цієї сторінки, вони є визначальними, а ця сторінка — ні.