Що відбувається між введенням імені та появою результату

Не до всіх. Джерело опитують лише тоді, коли воно містить потрібний тип об’єкта: питати судновий реєстр про людину — марно витрачати і потужності видавця, і ваш час.

Перш ніж зробити бодай один запит, мають погодитися дві незалежні інстанції, і жодна не може скасувати іншу:

• Конектор фіксує те, що дозволяє видавець. Це записано в коді й не змінюється з жодної вебформи. Джерело, чиї умови забороняють автоматичний доступ, відмовиться відповідати на виклик, хай би що було записано про нього в базі.
• Рядок реєстру несе рішення самої асоціації: чи ввімкнено джерело, як далеко воно пройшло перевірку і в якому порядку до нього звертатися. За ним останнє слово в усьому, в чому конектор уже не відмовив.

Якщо рядка в реєстрі немає, діє судження самого конектора — тож джерело не може стати викликуваним просто через те, що його рядок видалили.

• 12 секунд на відповідь, 5 — на з’єднання. Пошук віялом розходиться одразу до кількох джерел, і один повільний видавець не повинен затримувати всю сторінку.
• Дві повторні спроби, і лише при збої — обірваному з’єднанні, помилці сервера. Ніколи — при відповіді: 404 означає, що запису немає, а 403 — що нас не пускають, і повторне питання не змінює ні того, ні того, зате вдвічі збільшує навантаження на видавців, які віддають свої дані задарма.
• Джерело, що дало збій, фіксується, і його переступають. Воно ніколи не валить пошук цілком і ніколи не зникає мовчки з того, що вам показали.
• Кожен запит повідомляє, хто його робить. Асоціація не видає себе за браузер чи за когось іншого, і видавець, читаючи власні журнали, може звірити це буквально: UnitedPoliceAssociation/1.0 (+https://upa-int.org; research platform)

Запис вважається вже баченим лише якщо це той самий запис із того самого джерела. Два джерела із записами про одне й те саме ім’я дадуть два результати.

Записи з різних джерел ніколи не зводяться в одну людину. Асоціація не складає профіль із уламків; вона показує вам те, що оприлюднив кожен видавець, окремо і з його іменем.

Результати впорядковані за силою збігу, сильні спереду. Порядок — це не важливість і не достовірність.

Чотири рівні, і ось чим саме вони різняться:

Збіг за ідентифікатором

Збігся власний унікальний ідентифікатор джерела — номер повідомлення, номер IMO, реєстраційний номер. Вагоме свідчення про сам запис. І все ж не ототожнення людини.

Сильний можливий збіг

Збігається кілька ознак, і конектор оцінив збіг у 90 або вище зі 100 — зазвичай це ім’я разом із датою народження чи громадянством.

Можливий збіг

Збігаються деякі ознаки, оцінка не нижча за 60. Це рівень за умовчанням для всього, що знайдено за іменем.

Слабкий можливий збіг

Лише нестрогий або приблизний збіг, нижче 60. Показується, а не ховається, і позначається як слабкий.

Жоден із чотирьох не підтверджує, що запис стосується тієї людини, яку ви шукали. І це не питання формулювання: код, що відповідає на питання «чи це підтверджено?», відповідає «ні» для кожного наявного рівня, і п’ятого рівня, що відповідав би «так», немає.

Він не означає, що запису не існує. Він означає, що в опитаних джерелах, які відповіли, не знайшлося збігів. Водночас можуть бути правдиві три різні речі, і про кожну повідомляється поруч із результатом:

• Джерела, які не опитувалися, бо не містять записів такого роду.
• Джерела, які опитувалися і не відповіли.
• Джерела, які містять доречні записи і до яких асоціація звертатися не має права — бо видавець забороняє автоматичний доступ, бо його умови ще не прочитані або бо конектор ще не написаний. Їх перелічують поіменно, із причиною.

Порожній результат, прочитаний як «такого запису не існує», — найімовірніший спосіб, у який ця служба може ввести людину в оману. Тому звіт про те, чого не шукали, стоїть поруч із результатом, а не у виносці.

Це межі, задані в коді, а не наміри:

• Вона не звертається до закритих профілів, особистих повідомлень і закритих груп.
• Вона не використовує витеклі чи вкрадені бази даних, хай би що в них було.
• Вона не обходить CAPTCHA, авторизацію, обмеження доступу та платні обмеження. Там, де публічний інтерфейс майданчика закритий, відповідь — сказати про це і дати посилання, а не шукати лазівку.
• Вона не вишкрібає сайт, який публікує у відкритому вебі, але не дає для цього інтерфейсу. Людина може прочитати таку сторінку; асоціація її не вичерпує.

Там, де асоціація стверджує, що майданчик для неї закритий, наводиться статус, який цей майданчик повернув на неавторизований запит, і дата, коли це виміряли. «Ми не можемо шукати в X» — це твердження про чужу службу, і його має бути можливо перевірити.

Він знімає відбиток зображення і шукає те саме зображення серед фотографій, оприлюднених джерелами, які асоціація індексує. Зменшена, перестиснена чи переформатована копія все одно збігається.

Він не розпізнає облич. Дві різні фотографії однієї людини не збігуться, а збіг ніколи не є твердженням про те, хто зображений.

Відсутність збігів означає, що зображення немає серед тих, з яких знято відбитки, — а це мала частина наявного. Це не доказ того, що фотографія ніде не публікувалася.

Усі джерела і що відомо про кожне → Якщо тут щось неправильно →