Поставте ці запитання, перш ніж використовувати будь-що, і ставте їх саме в такому порядку. Порядок має значення: якщо на одне з попередніх запитань отримано негативну відповідь, подальші запитання є марною витратою зусиль.
1. Хто це опублікував? Не хто це розмістив — хто це опублікував. Знімок екрана реєстру — це не реєстр. Копія санкційного списку, розміщена агрегатором, — це не санкційний список. Простежте його до органу, який його створив, а якщо не можете — це і є ваша відповідь.
2. Навіщо вони це опублікували? Реєстри існують для того, щоб на них покладалися, і зазвичай їх ведуть ретельно. Пресслужби існують, щоб переконувати. Комерційні агрегатори існують, щоб продавати підписки, і зацікавлені в тому, щоб здаватися повними. Жодна з цих обставин не є підставою для відхилення; усі вони змінюють вагу, яку має окремий запис.
3. Станом на який момент це описано? Є дві дати, і вони рідко збігаються: коли запис було створено і коли його востаннє оновлювали. Реєстр компаній, у якому зазначено директора, показує, хто був записаний як директор на дату останнього внесення змін до реєстру. Санкційні списки постійно змінюються, а виключення зі списків менш помітні, ніж внесення до них.
4. Що мало б бути правдою, щоб це виявилося неправильним? Якщо відповідь — "хтось мав би припуститися канцелярської помилки", запис, імовірно, є достовірним. Якщо відповідь — "хтось мав би не оновити його", припускайте, що вони цього не зробили. Якщо відповідь — "хтось мав би бути чесним", зупиніться.